АЛГОРИТМ МЕДИКО-ІНЖЕНЕРНОГО СУПРОВОДУ ПРОЦЕСІВ ПРОТЕЗУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВТРАТОЮ КІНЦІВОК

Анотація

У статті представлено комплексний підхід до формування алгоритму медико-інженерного супроводу процесів протезування пацієнтів із втратою кінцівок, що охоплює всі ключові етапи – від діагностично-клінічної оцінки до пожиттєвого моніторингу стану пацієнта. Актуальність теми пояснюється значним зростанням кількості осіб з ампутаціями в Україні, підвищеними вимогами до якості та безпечності протезування, а також потребою у стандартизації взаємодії між фізичними терапевтами, ерготерапевтами, інженерами-протезистами та іншими членами мультидисциплінарної команди. У роботі систематизовано нормативно-правові документи, що регламентують реабілітацію та забезпечення технічними засобами, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №1268, №1462, Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», стандарти ISO 13405 та рекомендації WHO. У статті узагальнено наявні наукові джерела та міжнародні стандарти щодо вибору протезних компонентів, оцінки готовності кукси до навантаження, функціонального стану пацієнта та післяампутаційної реабілітації. Виявлено, що існуючі рішення є роз’єднаними й не забезпечують повноцінного алгоритмічного супроводу процесу протезування. На основі проведеного аналізу запропоновано алгоритм, який інтегрує медичні критерії, інженерно-технологічні вимоги та реабілітаційні стратегії. Алгоритм складається з чотирьох етапів: діагностично-клінічного етапу призначення протеза, підбору та виготовлення протезних виробів, етапу протезної реабілітації та етапу пожиттєвого супроводу. Окрему увагу приділено вибору типів протезних стоп, колінних модулів і систем підвіски залежно від рівня ампутації та K-рівнів активності. Наукову новизну становить формалізація повного циклу протезування у вигляді поетапного алгоритму, що підвищує якість клінічних рішень і забезпечує технічну стандартизацію. Практична цінність алгоритму полягає у можливості застосування у протезно-ортопедичних центрах, реабілітаційних закладах, лікарнях, а також як навчального інструменту для підготовки фахівців у галузі реабілітації та біомедичної інженерії.