Біомедична інженерія і технологія

БІОБЕЗПЕКА ОТРИМАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ТРАНСДЕРМАЛЬНОЇ ДОСТАВКИ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНИХ ЗАСОБІВ У ВИГЛЯДІ МІКРОГОЛОК

Яна Бачинська, Тетяна Луценко — чт, 01 тра 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню біобезпеки отримання та використання системи трансдермальної доставки антигіпертензивних засобів у вигляді мікроголок, що є інноваційним підходом у лікуванні артеріальної гіпертензії. Представлено процес отримання мікроголкових масивів із титану, які характеризуються високою біосумісністю, хімічною інертністю та механічною міцністю. Особливу увагу приділено питанням забезпечення стерильності на всіх етапах виробництва, що відповідає міжнародним стандартам ISO 14644 та GMP, а також технічним регламентам на медичні вироби..Вивчення літературних джерел, довело, що використання титану дозволяє мінімізувати ризики небезпечних, цитотоксичних та запальних реакцій за рахунок утворення стабільної оксидної плівки TiO₂ на поверхні мікроголок. З огляду на результати досліджень, у 95% випадків не було виявлено критичних побічних ефектів, тоді як тимчасові, незначні прояви у 5% випадків зникали самостійно без потреби в додатковому лікуванні. Післяринковий моніторинг показав, що контроль вивільнення препарату з пористої структури мікроголок забезпечує стабільну терапевтичну дію без ризику передозування. Таким чином, система трансдермальної доставки демонструє високу біобезпеку, що робить її перспективною альтернативою ін’єкційним та пероральним.

БІОБЕЗПЕКА ТА БІОЕТИКА В ДИЗАЙНІ ЕМБРІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Антон Кротов, Олена Голембіовська — чт, 01 тра 2025 00:00:00 +0300

Стрімкий розвиток біотехнологій, технології редагування генному, можливість клонування, становлення допоміжних репродуктивних технологій як економічної галузі, відкриває нові можливості в ембріології, проте водночас породжує етичні й безпекові виклики. Безпека в ембріологічних дослідженнях людських клітин приймає найширше значення від загального рівня біобезпеки в лабораторії й операційній, до загроз які можуть постати на фоні спроб модифікувати геном людини. Відсутність належного регулювання може спричинити загрози для здоров'я людини та довкілля. Особливо важливо працювати на випередження в питаннях регуляції й законодавства, щоб попередити появу клонів людини, або ще більшої кількості модифікованих людей у майбутньому. В описаних питаннях важливим є взаємозв’язок біоетичних і біобезпекових аспектів у сучасних ембріологічних дослідженнях. Робота підкреслює суміжність цих площин і має на меті показати, що "небезпечно" і "неетично" тотожні поняття в контексті ембріологічних досліджень, бо вони значною мірою вивчають й експериментують з життям на рівні організму. Дослідження проведено на основі аналізу наукової літератури, нормативних документів та міжнародних етичних стандартів. Оптимальне поєднання біоетичних і біобезпекових принципів сприятиме відповідальному використанню біотехнологій, теперішніх і тих що з'являються. Важливо зберегти баланс і не знищити індустрію допоміжних технологій в Україні та світі, заохотивши все ж таки країни до ратифікації міжнародних конвенцій. Перегляд, або створення нових конвенцій має ставити на меті позитивного оздоровчого впливу на індустрію, однозначно заперечуючи не етичні практики, але залишаючи свободу для розвитку і функціонування індустрії допоміжних репродуктивних технологій, що неодмінно вестиме до розвитку науки в галузі

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ БІОБЕЗПЕКИ В РОБОТІ ФІЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА

Ігор Худецький, Юлія Антонова-Рафі, Юлія Даниленко — чт, 01 тра 2025 00:00:00 +0300

У статті висвітлюються актуальні аспекти забезпечення біологічної безпеки у професійній діяльності фізичних терапевтів, зокрема принципи інфекційного контролю та профілактики перехресних інфекцій у клінічній практиці. З огляду на специфіку роботи фізичних терапевтів — тривалий фізичний контакт із пацієнтами, використання багаторазового реабілітаційного обладнання, здійснення процедур у спільному просторовому середовищі — дотримання вимог біобезпеки є критично важливим. Метою дослідження є вивчення рівня обізнаності фахівців із фізичної терапії щодо принципів біобезпеки, аналіз їх поведінкових стратегій у контексті інфекційного контролю та виявлення чинників, які можуть заважати дотриманню відповідних протоколів. Методологія дослідження включала анкетування, пряме спостереження за клінічною практикою та напівструктуровані інтерв’ю з фізичними терапевтами, що дозволило отримати як кількісні, так і якісні дані. Результати показали, що попри загальне розуміння важливості біобезпеки, серед частини респондентів спостерігається необхідність дефрагментації, відновлення та отримання нових знань, відпрацювання на практиці базових процедур інфекційного контролю. Отримані висновки свідчать про необхідність посилення безперервної професійної освіти, розробки внутрішніх клінічних стандартів та інтеграції принципів біобезпеки в усі рівні реабілітаційної допомоги. Запропоновані результати можуть стати підґрунтям для формування культури безпечної практики у фізичній терапії