ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ. ЧАСТИНА 1. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ З МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ

Анотація

Одна з ключових проблем сучасної системи охорони здоров’я в Україні полягає в тому, що дані про стан здоров’я населення збираються за різними логіками, за допомогою різних інструментів і для різних цілей. Ця фрагментованість безпосередньо впливає на якість аналітики та управлінських рішень. Назріла потреба перейти до узгодженого набору індикаторів, які мають доказову базу, валідність, практичну значущість і водночас узгоджені з національними нормативно-правовими актами. Без такого кроку неможливо створити ані цілісну систему моніторингу, ані життєздатну модель профілактики. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз проблем та перспектив впровадження існуючих міжнародних стандартів у медичну інформатику. Метою частини 1 є систематизація ключових міжнародних стандартів і рекомендацій – від інструментів епіднагляду ВООЗ і класифікаційних систем на кшталт МКХ-11 до стандартів ISO, рамок захисту даних GDPR та відповідних норм законодавства України – для обґрунтування вимог до структури, змісту й якості даних, що використовуватимуться при оцінці стану здоров’я населення та факторів ризику. Такий аналіз створить методологічне підґрунтя для подальшого уточнення й стандартизації критеріїв оцінки стану здоров’я, які ляжуть в основу проєктованої системи профілактики хвороб на основі комплексного моніторингу медико-статистичної інформації. Матеріали та методи дослідження – аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури, інтернет-видань, даних наукометричних баз Scopus, Web of Science, а також системи Google Scholar. Аналіз основних міжнародних документів – STEPS, МКХ-11, ISO 13606, стандартів інтероперабельності HL7 FHIR, SNOMED CT і LOINC, рекомендацій ОЕСР, GDPR та ключових законів України дозволяє сформувати комплексну нормативно-методологічну базу, на якій може ґрунтуватися уточнення та стандартизація критеріїв оцінки стану здоров’я населення, надає змогу обґрунтувати вибір конкретних індикаторів, структур запису та процедур обробки інформації, що є критично важливим для розроблення надійної методології профілактики хвороб на основі моніторингу стану здоров’я й факторів ризику. При розробленні критеріїв оцінки стану здоров’я обгрунтована доцільність проектування відповідних архетипів (наприклад, «кардіометаболічний профіль», «профіль поведінкових факторів ризику») відповідно до логіки ISO 13606, щоб у подальшому забезпечити їхню технічну реалізацію в eHealth-системах. У сукупності детальний аналіз зазначених у цьому огляді документів дає можливість побудувати методологічно й нормативно узгоджену систему критеріїв, придатну для національного моніторингу здоров’я населення й інтеграції у міжнародні інформаційні простори