Подання

Керівництво для авторів

Назва статті повинна коротко і максимально точно відображати суть проведених досліджень і не містити скорочень та абревіатур.

До друку будуть прийматися наукові статті, які мають такі необхідні структурні елементи.

1. Вступ:

а) постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними задачами;

б) короткий аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми і на які спирається автор;

в) виділення невирішених раніше питань загальної проблеми, яким присвячується стаття.

Рисунки і таблиці у вступі не допускаються.

2. Постановка задачі:

Лаконічне (1-2 речення) формулювання мети роботи.

3. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів з поділом його на розділи з відповідними назвами.

У цьому розділі рекомендується висвітлити такі питання:

а) ґрунтовний огляд існуючих рішень поставленої задачі (якщо це необхідно);

б) актуальність поставленої задачі;

в) вибір методів, підходів, моделей та інструментів розв’язку поставленої задачі;

г) власне рішення поставленої задачі;

д) адекватність теоретичних рішень і переваги практичних рішень над існуючими;

е) приклади застосування отриманих результатів.

4. Висновки:

а) короткий опис існуючих рішень задач досліджень предметної області та конкретні наукові результати, що встановлені в ході таких досліджень;

б) які нові рішення задач досліджень предметної області пропонуються, чим вони відрізняються від вже існуючих і які мають переваги порівняно з існуючими. Сфера застосування запропонованих нових рішень задач досліджень предметної області;

в) які нові задачі можуть бути розв’язані запропонованими новими рішеннями задач досліджень предметної області, як удосконалено вже існуючі, їх практична реалізація та/або вдосконалення вже існуючих;

г) останній абзац висновків – це перспективи подальших досліджень предметної області та їх практичної реалізації.

Рисунки і таблиці у висновках не допускаються.

5. Перелік джерел.

Рекомендовано оформлювати списки джерел за стилем Vancouver.

Реферат обсягом 1800–2000 знаків подається українською, російською та англійською мовами. Реферат повинен містити такі структурні елементи: проблематика; мета дослідження; методика реалізації; результати дослідження; висновки (англійською, відповідно, background, objective, methods, results, conclusions).

До кожного реферату додаються ключові слова відповідною мовою.

Обсяг статті - від 6 сторінок до переліку джерел та рефератів.

Стаття супроводжується:

– актом експертизи (для авторів з України), завіреним печаткою, про можливість відкритого публікування;

– витягом із протоколу засідання ради факультету чи відповідного самостійного підрозділу КПІ ім. Ігоря Сікорського (для авторських колективів із КПІ ім. Ігоря Сікорського; статті авторів, які не працюють в університеті - витягом з протоколів відповідних рад);

– відомостями про всіх авторів українською, російською і англійською мовами у такому форматі:

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Якщо у когось немає ORCID, його можна зареєструвати тут https://orcid.org/

Рекомендується формувати авторські колективи за участю Scopus-цитованих учених.

Вимоги до рукописів

1. Мова статті: українська, англійська, російська.

Статті мають бути написані якісною мовою. Машинний переклад, велика кількість орфографічних та друкарських помилок є підставою для відхилення статті.

2. Параметри сторінки: відступ зверху і знизу, з обох сторін – 20 мм. Нумерація сторінок – у правому верхньому куті. 
3. Основні елементи статті розміщуються в такій послідовності:

а) номер УДК великими літерами (розмір кеглю 12 напівжирний), розташований з лівого боку;

б) назва статті великими буквами (розмір кеглю 24 напівжирний) по центру;

в)прізвище автора (авторів) та ініціали   напівжирним, далі – науковий ступінь, посада, електронна адреса, місце роботи (навчання), так для всіх авторів (розмір кеглю 11) розташування з правого боку;

г) далі - реферат, що містить не менше 200 слів (1800-2000 знаків), під ним - ключові слова (розмір кеглю 9), по ширині;

ґ) далі текст статті (розмір кеглю 12), розміщений у дві колонки, проміжок між ними 7,5мм. Абзацний відступ 7,5мм.

е) після висновків викладається Перелік посилань та References (розмір кеглю - 9).

є) після тексту статті розміщуються 2 реферати російською та англійською мовами із дотриманням тих розмірів, що викладено у підпунктах а-г. (Для статті на англійській мові – на українській на російській).

4. У статті необхідно дотримуватись термінології та позначень відповідно до прийнятих міжнародних і державних стандартів. Використовуючи новий термін або абревіатуру, автор повинен розшифрувати та пояснити їх.
5. При виборі одиниць фізичних величин слід дотримуватись системи СІ.
6. Формули, рисунки, таблиці, розділи мають просту арабську наскрізну нумерацію. Рисунки і таблиці розміщуються посередині без абзацу. Підпис під рисунком розміщується під ним посередині, назва таблиці над нею, з лівого боку. Рисунки і таблиці з підписами мають розмір 10 кеглю). Після рисунку і таблиці текст подається через один абзац.

Не слід нумерувати структурні елементи статті та формули, якщо на них немає посилання в тексті. Таблиці не повинні дублювати графіки.

7. Перелік посилань подається в порядку посилання. Неприпустиме посилання на неопуб­ліковані та незавершені праці.

Перелік посилань повинен містити необхідні посилання на новітні досягнення за тематикою статті (основна кількість джерел – опубліковані за останні 5 років).

Посилань на роботи авторів статті (самоцитування) має бути не більше ніж 30% від загальної кількості джерел у списку.

Назви статей, а також монографій, збірників, праць нарад, тез доповідей, авторефератів дисертацій даються повністю. Для статей обов’язково вказується їх назва, назва видання, рік, том, номер, початкова та кінцева сторінки, для монографій – місце видання (місто), видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок.

Не дозволяється посилатися на технічну і нормативну документацію, навчальну і довідкову літературу.

До кожного посилання у переліку слід додавати DOI (за їх наявності). У джерелах, опублікованих після 2000 року, особливо закордонних, DOI переважно наявні.

Перелік посилань подається двома списками. Перший оформлюється згідно з ДСТУ 8302:2015, другий – згідно з IEEE Citation Reference. У другому списку назви статей і книг перекладаються англійською мовою (якщо оригінал в кириличному написанні); прізвища авторів, назви журналів і видавництв подаються в транслітерації. При посиланні на україно- та російськомовні джерела в кінці в дужках англійською вказується мова оригіналу.

Приклади переліку посилань:

1. Карасев В.А., Максимов В.П., Сидоренко М.К. Вибродиагностика газотурбинных двигателей. – М.: Машиностроение, 1978. – 131 с.
2. Виброакустическая диагностика зарождающихся дефектов / Ф.Я. Балицкий, М.А. Иванова, А.Г. Соколова, Е.И. Хомяков. – М.: Наука, 1984. – 119 с.
3. Акустический неразрушающий контроль авиационных газотурбинных двигателей // Научно-технический отчет. – К.: НПО “Славутич”, 1995.
4. Плахтиенко Н.П. К диагностике кусочно-постянной жесткости при нелинейных резонансах // Прикл. механика. – 1991. – 27, № 10. – С. 112–120.
5. Бурау Н.И., Гельман Л.М., Марчук П.И. Пассивно-активный метод виброакустической диагностики вращающихся деталей авиационного двигателя // Авиационно-космическая техника и технология: Сб. научн. тр. – Харьков: Гос. Аэрокосмичес­кий ун‑т “ХАИ”, 1998. – Вып. 5. – С. 374–378.
6. Бендат Дж., Пирсол А. Применения корреляционного и спектрального анализа / Пер. с англ. – М.: Мир, 1983. – 312 с.
7. Бурау Н.І., Гельман Л.М. Теоретичні основи діагностичного низькочастотного акустичного методу вільних коливань // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 1998. – № 3. – С. 107–110.
8. Панов А.П. О новых кватернионах вращения и их применении в задачах управления ориентацией твердого тела // Тези доп. ІІ Міжнар. наук.-техн. конф. “Гіротехнології, навігація та управління рухом”, 9–10 жовтня 1997, Київ. – К.: НТУУ “КПІ”, 1997. – С. 70.
9. Рябцев Г.Л. Первапораційне розділення однорідних рідких систем: Автореф. дис. канд. техн. наук. – К., 1997. – 175 с.

Приклади References:

1. Stein, “Random patterns”, in Computers and You, J. S. Brake, Ed. New York: Wiley, 1994, pp. 55–70.
2. Abramowitz and I. A. Stegun, Eds., Handbook of Mathematical Functions(Applied Mathematics Series 55).Washington, DC: NBS, 1964, pp. 32–33.
3. H. Davis and J.R. Cogdell, “Calibration program for the 16-foot antenna”, Elect. Eng. Res. Lab., Univ. Texas, Austin, Tech. Memo. NGL-006-69-3, Nov. 15, 1987.
4. P. Wilkinson, “Nonlinear resonant circuit devices”, U.S. Patent 3 624 125, July 16, 1990.
5. O. Williams, “Narrow-band analyzer”, Ph.D. dissertation, Dept. Elect. Eng., Harvard Univ., Cambridge, MA, 1993.
6. E. Kalman, “New results in linear filtering and prediction theory”, J. Basic Eng., ser. D, vol. 83, pp. 95–108, 1961.
7. I. Bidyuk et al., “Optimization of reinsurance strategies using DSS”, Naukovi Visti NTUU KPI, no. 5, pp. 46–54, 2014 (in Ukrainian).

Вимоги до файлів

1. Текст статті набирається в текстовому редакторі WORD з дотриманням таких вимог: шрифт Times New Roman Cyr, друк – через один інтервал, автоматичні переноси не застосовувати. 
2. Формули набираються в редакторі формул MathType. Це стосується також формул і їх елементів, які даються в тексті.

Дужки – (); [], {} – набирати з клавіатури. Дужки з шаблону редактора формул використовуються тільки для дробів.

3. Рисунки мають бути виконані за допомогою графічного редактора WORD, CorelDRAW будь-яких версій, VIZIO, EXCEL. Кожний рисунок повинен мати підпис. Цифрові позначки на рисунках мають бути пропорційні розміру рисунка. Товщина контурних ліній – 0,8–1,0 мм, допоміжних – 0,5 мм, масштабної сітки – 0,3 мм. Рисунки, які мають позиції а, б, …, повинні бути однакової висоти і скомпоновані по горизонталі. Позначення ліній на графіках виносяться в підрисунковий підпис.

ЗРАЗОК

УДК 004.9 + 616-079.4

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕКСТУРНОГО АНАЛІЗУ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧІ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

Настенко Є.А., с.н.с., д.б.н., к.т.н.

nastenko.e@gmail.com

Павлов В.А., доц., к.т.н.

pavlov.vladimir264@gmail.com

Носовець О.К., к.т.н.

o.nosovets@gmail.com

Кафедра біомедичної кібернетики

Національного технічного університету України

“Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”,

м. Київ, Україна

Реферат – Дана робота розглядає використання методів текстурного аналізу для отримання інформативних ознак, які описують текстуру медичних зображень. Для дослідження було взято 317 знімків ультразвукового дослідження печінки (як у здорових людей, так і у людей з різними патологіями, такими як: аутоімунний гепатит, хвороба Вільсона, гепатит В і С, стеатоз і цироз), за якими і були отримані інформативні ознаки; також було взято 3064 зображення магнітно-резонансної томографії мозку (де зображені три типи пухлин, таких як: менінгіома, гліома та пухлина гіпофізу), на яких були застосовані отримані ознаки, щоб перевірити їх універсальність. Ультразвукові знімки печінки були надані Інститутом ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України, в той час як знімки магнітно-резонансної томографії мозку були взяті з онлайн джерела. В результаті дослідження було отримано більше 100 інформативних ознак різного роду, які успішно класифікують як ультразвукові зображення печінки, так і знімки магнітно-резонансної томографії мозку. Для класифікації зображень був застосований один із найбільш популярних методів машинного навчання – “Випадковий ліс класифікації”. Для задачі захворювань печінки було отримано 3 моделі Випадкового лісу окремо під кожний тип ультразвукового датчику, які успішно класифікують 2 класи (“норма” і “патологія”). Перед їх отриманням загальну вибірку було розбито на навчальну (для навчання моделей), тестову (для підбору оптимальних параметрів налаштування Випадкового лісу) і екзаменаційну (для об’єктивної оцінки отриманих моделей). На загальній вибірці точність розпізнавання отриманих моделей варіюється від 92% до 92.9%. В задачі ж пухлин мозку, оскільки класів було 3, то було побудовано 3 моделі Випадкового лісу під окремі задачі “Одна пухлина проти всіх”, а також 1 модель під мультикласову задачу. Точність моделей на екзаменаційній вибірці (10%) варіюється від 84% до 93.8% .

Ключові слова: діагностика пацієнтів, захворювання печінки, ультразвукові дослідження, пухлини мозку, магнітно-резонансна томографія, текстурний аналіз, машинне навчання, “Випадковий ліс класифікації”

І. ВСТУП

Протягом існування людства медицина завжди вважалась і до сих пір вважається однією із найважливіших сфер діяльності. Завдяки розвитку інформаційних та комп’ютерних технологій дана сфера стрімко модернізується, а разом з нею модернізується і процес діагностики [1]. Своєчасне виявлення хвороби у людини є надзвичайно вважливою процедурою, оскільки таким чином можна запобігти появу серйозних наслідків.

В контексті виявлення хвороб печінки одним із найточніших методів вважається біопсія [2], яка є одним із видів інвазійної діагностики. Проте, даний метод має велику кількість шкідливих недоліків, серед яких: високий процент ускладнень (серед них не виключені і летальні наслідки), виражена біль при процедурі (20% обстежених); також близько 9% обстежених заявили про те, що більше ніколи не погодяться на повторну процедуру біопсії. Таким чином актуальною стає задача розвитку неінвазійних підходів до діагностики. Найбільш відомим неінвазійним методом прийнято вважати ультразвукові дослідження (УЗД), які завдяки своєї швидкості та дешевизні останнім часом стали фундаментом для інформаційним систем діагностики [3-4].

Далі текст статті …

Перелік посилань …

Реферати …