DOI: https://doi.org/10.20535/2617-8974.2018.1(1).152454

Клінічне вимірювання температури серця

В.А. Данілова, В.В. Шликов

Анотація


Сьогодні неможливо собі уявити лікування хворих з вродженими і набутими вадами серця, ішемічною хворобою серця або складними порушеннями ритму без хірургічного втручання. Застосування сучасних радикальних методів лікування кардіохірургічних хворих передбачає безперервний контроль температури крові і тіла пацієнта в умовах штучного кровообігу [1]. Наприклад, в Національному інституті серцево-судинної хірургії (НІССХ) ім. Н.М. Амосова виконуються оперативні втручання з приводу ретроградної
дуги аорти. При цьому перевага віддається методиці ретроградної гіпотермічної перфузії головного мозку через верхню порожнисту вену. Температура крові становить 18°С, об'ємна швидкість перфузії 250-400 мл/хв/м 2, перфузійний тиск 10-12 мм рт. ст., час перфузії 50-70 хв. При цьому контролюються зміни температури «ядра» тіла, а методика дозволяє повністю зберегти життєдіяльність мозку. Методика загальної керованої гіпотермічної перфузії також застосовується при інфекційному ендокардиті, коли зігрівання пацієнта до температури 39,5°С проводиться за допомогою теплообмінника апарату штучного кровообігу з підтриманням досягнутої температури тіла протягом 30-40 хв після основного етапу операції. Це дозволяє зменшити кількість рецидивів інфекційного ендокардиту до 0,5%. Таким чином, оцінка температури тіла передбачає використання, як спеціальних технічних засобів вимірювання температури, так і застосування спеціальних клінічних методів вимірювання температурикрові і тіла.


Ключові слова


Нітрат-іони; вимірювання нітратів; проточна вода; спектрофотометрія; УФ-випромінювання

Повний текст:

PDF

Посилання


Устинов А. В. Кардиохирургия и интервенционная кардиология: проблемы и перспективы развития / Український медичний часопис: актуальні питання клінічної практики. Издательство «МОРИОН», №1 (87) I – II 2012 г. – с. 4 URL:https://www.umj.com.ua/article/25512/kardioxirurgiya-iintervencionnaya-kardiologiya-problemy-i-perspektivy-razvitiya.

Райнер Шефер, Матиас Эберхардт Анестезиология / пер. с нем. под ред. О.А. Долиной. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 864 с.

Wynne, R. Postoperative pulmonary dysfunction in adults after cardiac surgery with cardiopulmonary bypass: clinical significance and implications for practice / R. Wynne, M. Botti // Am. J. Crit. Care. – 2004. – Vol. 13. – P. 384–393.

Бунятян А. А., Мизиков В.М. Анестезиология: национальное руководство / под ред. А. А. Бунятяна, В. М. Мизикова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2013. – 1104 с.

ACCM/PALS haemodynamic support guidelines for paediatric septic shock: an outcomes comparison with and without monitoring central venous oxygen saturation / C. F. de Oliveira, D. S. de Oliveira, A. F. Gottschald [et al.] // Intensive Care Med. – 2008. – Vol. 34, N 6. – P. 1065–1075.

Данилова В. А., Шлыков В. В. Применение тепловидения в диагностике сосудистых патологий / Электроника и связь, 2014, Том 19, №5(82). – с. 73 – 75 г. URL:http://ela.kpi.ua/jspui/bitstream/123456789/11021/3/16.pdf

Виглеб Г. Датчики. Устройство и применение. — М.: Мир, 1989.

Christopher C. Young, Robert N. Sladen «Clinical Monitoring» / International Anesthesiology Clinics, 1996. – Vol. 34, № 3 URL: www.perfusion.com

Шликов В.В. Метод цифрової обробки відеоданих термограм при операціях на відкритому серці з фільтрацією візуальних фонів міокарда // Наукові вісті НТУУ "КПІ", No 1 (2018). C 26 – 36. – URL: http://bulletin.kpi.ua/article//download/118807/pdf_286

Максименко В. Б., Шлыков В.В., Данилова В. А. Обнаружение тепловых неоднородностей для последовательности изображений в видео термограмм / В. Б. Максименко, В. В. Шлыков, В. А. Данилова // Вісник Нац. техн. ун-ту "ХПІ": зб. наук.пр. Сер.: Механіко-технологічні системи та комплекси. – Харків: НТУ "ХПІ", 2017. – № 19 (1241). – С. 42-47. – URL: http://mtsc.khpi.edu.ua/article//view/108075/108075-229239-1-PB.pdf.