ВИДИ БІОПРИНТЕРІВ ДЛЯ ДРУКУ ОРГАНІВ

Автор(и)

  • Вікторія Кулявець Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Олена Беспалова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.3.195694

Ключові слова:

3D-біопрінтинг, біопринтер, екструзія, сопло, клітини, біочорнило, роздільна здатність, швидкість осадження, струменевий біопринтер, лазерний біопринтер

Анотація

3Д біодрук це нова революційна галузь регенеративної медицини. Біодрук можна визначити як пошарове формування об’єкту з різних біоматеріалів (живих клітин) на основі попередньо створеної копм’ютерної моделі. На сьогоднішній день вироблення тривимірних структур, навантажених клітинами, для імітації тілесних тканин відіграє важливу роль не тільки в інженерії тканин, але і в дослідженні доставки ліків та ракових дослідженнях. Нестача донорів серйозна медична проблема, при тому тенденція така що донорів стає все менше, а пацієнтів, які потребують донорських органів все більше. Оскільки біодрук має великий потенціал, щоб вирішити такі глобальні питання як транспланталогія, експеременти на тваринах, використання експерементальних ліків для спостереження, то є важливим розгляд цієї теми.

У цьому короткому огляді визначаються та порівнюються різні методи виготовлення біологічних структур: лазерний біопринтинг, струменевий  да біопринтинг на основі екструзії. Визначаються переваги та проблеми кожної методики, а також принцип роботи кожної методики щодо різних станів біочорнил.

Було встановлено, що ці три методи мають різний вплив на життєздатність клітин, роздільну здатність та точність друку. Крім того, на вибір матеріалів та їх концентрацію також впливав вибір біопринтерів. Кожна методика продемонструвала індивідуальні переваги та недоліки

Посилання

Миронов В. О. Вслед за создателем технологии биопринтинга. Журнал «Наука изпервых рук». – 2013. – ст.2

Ibrahim T. Ozbolat. 3D Bioprinting: Fundamentals, PrinciplesandApplications.- 2016.- ст. 126-262

Murphy S.V., Atala A. 3D bioprinting of tissues and organs. Nat. Biotechnol. 2014;773–785.

Željka P. Kačarević, Patrick M. Rider. An Introduction to 3D Bioprinting: Possibilities, Challenges and Future Aspects.2018;1-40.

Ng, W. L., Wang, S., Yeong, W. Y., & Naing, M. W. (2016). Skin Bioprinting: Impending Reality or Fantasy? Trends in Biotechnology, 689–699.

Tasoglu, S., & Demirci, U. (2013). Bioprinting for stem cell research. Trends in Biotechnology, 10–19.

MacNeil, S. (2007). Progress and opportunities for tissue-engineered skin. Nature, 874–880.

Mandrycky C, Wang Z, Kim K, Kim DH. 3D bioprinting for engineering complex tissues. Biotechnol Adv. 2015;22–34.

Koch L, Deiwick A, Schlie S, Michael S, Gruene M, Coger V, et al. Skin tissue generation by laser cell printing. Biotechnol Bioeng. 2012;55–63.

Malkoc V. Challenges and the Future of 3D Bioprinting. [(accessed on 28 March 2018)];Available online:http://www.alliedacademies.org/articles/challenges-and-the-future-of-3d-bioprinting.pdf.

Авдеенко Г.Ю., Галкина А.В. Биопринтеры в медицине. Український медичний альманах, том 16, № 2. – 2013. - ст. 7-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-17

Номер

Розділ

Статті