ОЦІНКА ЯКОСТІ НАНЕСЕНОГО НА ІНТРАОКУЛЯРНУ ЛІНЗУ ШАРУ ПОЛІМЕРУ

Анотація

Відповідно вимог градієнтної оптики, покиття, яке наноситься на поверхню, повинно мати менший рефракційний індекс, ніж матеріал зразка, на який наносять. Цим вимогам відповідає політетрафторетилен, а з варіантів функції градієнтного показника заломлення вибрано осьове поширення. Метою роботи є дослідження морфології та оцінка якості шару нанесеного політетрафторетилену на оптичні поверрхні інтраокулярної лінзи. Напилення політетрафторетилену на інтраокулярну лінзу проведене за допомогою установки УВН-74. Вакумне напилення проводилось у відповідності із запатентованою методикою UA 142651 U, UA 150954 U. Початкова частота кварцевого резонатора становила 5 808 932 Гц, температура в процесі напилення зростала від 20 °C до 352 °C. Для вимірювань товщини нанесеної плівки, була використана оптична система, що включала в себе чотирьохканальний системний вимірювач товщини Sigma Instruments SQM – 242.  Для дослідження якості напиленого на лінзу шару, залучено морозильну камеру ТС-20 MICROmed, механічний мікротом Leica CM 1100, світловий мікроскоп Olympus BX41, конфокальний лазерний скануючий мікроскоп Zeiss LSM 510 META. Замороження в камері ТС-20 MICROmed інтраокулярних лінз до температури -40 °C дало змогу провести їх нарізання шарами товщиною 100 мкм за допомогою мікротому Leica CM 1100. Отримані зразки досліджувалтся мікроскопом Olympus BX41 та скануючим мікроскопом Zeiss LSM 510 META.  Виявлено, що нанесений шар політетрафторетилену однорідніий, рівномірний, не має пошкоджень та артефактів поверхні. Нанесення політетрафторетилену дозволяє покращити оптичні властивості інтраокулярних лінз та зменшити частоту ускладнень, пов’язаних із їх імплантацією.

Ключові слова – інтраокулярна лінза; політетрафторетилен; ТС-20 MICROmed; Leica CM 1100; Sigma Instruments SQM – 242; Olympus BX41; Zeiss LSM 510 META