БІОБЕЗПЕКА ОТРИМАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТИТАНОВИХ ІМПЛАНТІВ, ПОКРИТИХ ГІДРОКСИАПАТИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2025.17.332199Ключові слова:
імплант, гідроксиапатит, титан, плазмове напилення, біобезпекаАнотація
Титанові імпланти активно застосовуються в ортопедії та стоматології завдяки високій біосумісності, корозійній стійкості та міцності. Однак сам титан не стимулює кісткоутворення, тому його поверхню покривають гідроксиапатитом, який сприяє остеоінтеграції та формуванню нової кісткової тканини. Якість матеріалів є критичною для безпеки імплантів. Домішки у титані чи гідроксиапатиті можуть спричинити запальні реакції або відторгнення. Особливо важливим є надійне зчеплення гідроксиапатиту з титановою основою — слабка адгезія може призвести до відшарування покриття. Нанесення антибактеріальних шарів знижує ризик інфекцій, а рівномірність покриття впливає на довговічність і стабільність імпланта.
Метою дослідження є комплексна оцінка біобезпеки титанових імплантів із гідроксиапатитовим покриттям, включно з контролем якості матеріалів, аналізом механічних і біологічних властивостей покриття, підвищенням ефективності остеоінтеграції та зменшенням ризиків інфекційних ускладнень.
Чистота гідроксиапатиту та титану є визначальною для біосумісності. Домішки важких металів у гідроксиапатиті можуть бути токсичними, а неякісний титан знижує стійкість до корозії. Найкращі результати показав сплав Ti-6Al-4V.
Плазмове напилення забезпечує високу адгезію покриття, хоча нерівномірність нанесення залишається проблемою. Перспективними є також електрофоретичне осадження та метод золь-гелевого занурення, які забезпечують добру якість покриття. Мікропориста структура гідроксиапатиту стимулює прикріплення остеобластів, покращує васкуляризацію та прискорює регенерацію кістки. Водночас, нерівномірність шару може призводити до його відшарування, що негативно впливає на імплант і викликає запальні процеси. Сучасні технології, зокрема 3D-друк, дають змогу персоналізувати імпланти відповідно до анатомічних особливостей пацієнта. Однак вони потребують ретельного контролю готової продукції, щоб уникнути потрапляння сторонніх частинок в організм та гарантувати безпечну інтеграцію.
